Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Валіхновська К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Валіхновська К. Г. Вплив методів резекції на структурно-функціональні зміни підшлункової залози [Електронний ресурс] / К. Г. Валіхновська // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_7_21 Мета роботи - порівняти зміни в тканинах підшлункової залози (ПЗ) після експериментальних оперативних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та електрозварювання. В умовах експерименту виконано резекцію ПЗ у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки та електрокоагулятора "Патонмед ЕКВЗ-300" в режимі зварювання. Тканину ПЗ досліджували безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 та 21 добу. Після резекції, виконаної з використанням стандартної хірургічної техніки, виникали альтеративні зміни, що супроводжувались циркуляторними розладами навколо ділянок деструкції панкреатоцитів, процес набував каскадного характеру з формуванням вогнищ колікваційного некрозу. Часткове відновлення функціонального стану паренхіматозних клітин з помірним згасанням у стромі проявів запалення та мікросудинної реакції спостерігали на 21-шу добу. У зоні резекції безпосередньо після електрозварювання тканина ущільнювалась внаслідок компресії та випаровування рідини. Проте на 3-тю та 7-му добу площа некротизованої внаслідок термічного пошкодження паренхіми була менша, ніж після застосування стандартної техніки. Ділянка коагуляційного некрозу, що утворилася в результаті термічного впливу, зменшувалась у розмірах за рахунок заміщення сполучною тканиною та резорбції макрофагами. Висновки: після використання стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення з домінуванням нейтрофільної інфільтрації та швидше наростав об'єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після електрозварювання, що в пізні терміни могло призвести до формування значного об'єму рубцевої тканини. Після електрозварювання в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандавртної хірургічної техніки. | ||
| 2. |
Усенко О. Ю. Експериментальне дослідження морфологічних змін у підшлунковій залозі після її резекції із застосуванням електрохірургічних інструментів [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, К. Г. Валіхновська, І. М. Савицька, В. В. Ліходієвський // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 10. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_10_21 Мета роботи - визначити особливості морфологічних змін у підшлунковій залозі (ПЗ) після резекційних втручань із застосуванням високоенергетичних електрохірургічних інструментів (ВЕЕХІ) та стандартної хірургічної техніки. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ білим лабораторним щурам, використовуючи стандартну хірургічну техніку та ВЕЕХІ в режимі зварювання (DA2), біполярному та монополярному режимах. Гістологічно ПЗ досліджено безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 і 21 добу, застосовуючи світлооптичний мікроскоп Leica ОМ500. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні строки виникало більш виражене запалення та швидше збільшувався об'єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів. Після всіх видів електрорезекції в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після біполярного зварювання резектована поверхня мала менше крововиливів, ніж після використання хірургічних ножиць. Після резекції, виконаної з використанням монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після резекції, виконаної з використанням біполярного зварювання, а через 21-у добу в зоні резекції формувався значно більший об'єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки: у разі використання всіх видів електрорезекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, на резектованій поверхні утворюється герметичне з'єднання, не ускладнючи процесів відновлення. | ||
| 3. |
Усенко О. Ю. Вплив монополярного та біполярного методів резекції на відновні процеси в підшлунковій залозі [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, К. Г. Валіхновська, І. М. Савицька, В. О. Кропельницький // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 12. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_12_15 Мета роботи - порівняти особливості зміни тканин підшлункової залози після експериментальних хірургічних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та біполярного і монополярного зварювання. За умов експерименту виконано резекцію підшлункової залози у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в біполярному режимі, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в монополярному режимі. Гістологічні дослідження залози проведено безпосередньо після виконання операції та через 3, 7, 21 добу із застосуванням світлооптичного мікроскопа Leica DM500. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення та швидше наростав об'єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів у біполярному та монополярному режимах. Після обох видів електрорезекції в новоутвореній тканині на 7-му добу формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після резекції, виконаної за допомогою монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після застосування біполярного методу. Через 21 добу в зоні резекції формувався більш значний об'єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки: у разі використання біполярної та монополярної техніки резекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, утворюється більш герметичне з'єднання на резектованій поверхні, не ускладнюються процеси відновлення. | ||
| 4. | 
Валіхновська К. Г. Ретроспективний аналіз факторів ризику виникнення панкреатичних нориць у хворих після панкреатодуоденальних резекцій [Електронний ресурс] / К. Г. Валіхновська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 436-441. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_9 | ||
| 5. |
Валіхновська К. Г. Панкреатичні нориці після резекцій підшлункової залози. Аналіз причин виникнення та методів профілактики [Електронний ресурс] / К. Г. Валіхновська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 640-646. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_4_13 | ||
| 6. | 
Черченко К. Д. Внутрішньоартеріальна хіміотерапія при метастатичному колоректальному раку: огляд літератури та клінічного випадку [Електронний ресурс] / К. Д. Черченко, А. В. Лукашенко, Ю. В. Остапенко, В. В. Пацко, М. О. Віноградова, К. Г. Валіхновська, С. Ю. Паманська // Клінічна онкологія. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 76-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2023_13_1_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |